Аналітика, яку не можна перевірити, — це думка.
Нижче — контракт, за яким виходить кожен зріз і кожен брифінг: звідки беруться відомості, що вважається підтвердженням, що відбувається з оцінкою, коли картина змінюється, і де проходить межа нашого знання.
Оновлено: 2026-08-22
Кожне джерело отримує рівень. Рівень не є оцінкою чесності — це оцінка перевірюваності: наскільки легко стороння людина може дійти до того самого факту тим самим шляхом.
Ми не уникаємо T4. Ми його читаємо і маркуємо. Пропаганда — це дані про наміри, а не факти про світ, і як дані про наміри вона буває найціннішою в добірці: держава рідко бреше про те, чого не збирається робити.
Рівень джерела вказується біля кожного твердження, а не один раз на весь документ. Змішувати в одному абзаці офіційну заяву і експертний здогад, не розділивши їх, — найпоширеніший спосіб зробити текст переконливішим, ніж він заслуговує.
Жодна подія не входить у стрічку без двох незалежних джерел. Незалежних — означає таких, що не переказують одне одного: три видання, які цитують одне агентство, це одне джерело, а не три.
Якщо джерело одне, запис виходить із позначкою «потребує підтвердження» і певністю нижче 0.7. Ми не притримуємо таку подію до кращих часів — читач, який ухвалює рішення сьогодні, має право знати і про неї, і про те, наскільки вона тверда.
Певність і якість доказів — різні речі, і ми їх розділяємо. Висока певність на слабких доказах буває у того, хто вгадав; це не метод, і в наших записах цього немає.
Коли картина змінюється — оцінка оновлюється, а не захищається.
Прогноз виходить із показниками, за якими читач сам простежить, чи справджується сценарій. Показник, який не справдився, — це не привід переписати формулювання заднім числом, а привід переглянути оцінку і сказати про це вголос.
Стара версія не зникає. Аналітика, у якої немає історії помилок, не має і історії правоти: перевірити її неможливо.
Перед публікацією кожен матеріал проходить перевірку на шкоду. Ми не розкриваємо джерела, не називаємо місця, методи, активні особи й операції.
Прозорість не означає безвідповідальність. Опублікована деталь, яка коштує комусь життя, не стає ціннішою від того, що вона правдива.
Тому в наших матеріалах ви побачите рівень джерела, але не саме джерело. Це свідомий обмін: перевірюваність методу замість перевірюваності кожного окремого факту.
Те, чого ми не знаємо, ми називаємо невідомим.
Це найсильніше, що може сказати аналітик, і найрідше, що він каже. Порожнє місце в картині світу заповнюється правдоподібним здогадом легше, ніж визнається, — і саме звідти приходять найдорожчі помилки.
У кожному зрізі є розділ про те, чого ми не побачили: які дані відсутні, які джерела мовчать, який висновок ми зробити не можемо. Читач має право знати не лише те, що ми знаємо.
Первинний документ або пряма заява сторони. Перевіряється за адресою публікації.
Видання з редакційною відповідальністю та власними кореспондентами. Основа стрічки.
Судження фахівця, назване судженням. Додає тлумачення, не додає фактів.
Читаємо і маркуємо. Дані про наміри сторони, а не про стан світу.
Приклад формату, а не реальна оцінка: справжній запис із розкритим складом джерел суперечив би розділу IV.